«Телебачення Віковічного Слова» (EWTN) можна дивитись українською в Інтернеті

Eternal Word Television Network – це американська мережа кабельного телебачення, яка транслює католицькі програми через телебачення, радіо, Інтернет. Ця мережа була заснована у 1980 році монахинею Матір’ю Марією Анжелікою від Благовіщення, РСРА (справжнє ім’я – Рита Антуанетта Ріццо) і почала віщання 15 серпня 1981 р. в гаражі монастиря Богоматері Ангелів у Айрондейлі, штат Алабама.

Спочатку було запропоновано усього чотиригодинний вихід в ефір на день. Але вже у 1987 році EWTN розпочала цілодобове мовлення. Короткохвильова радіостанція WEWN була створена у 1992 році, а у 1996 році вона почала мовлення на традиційних AM/FM радіо. EWTN також можна знайти на Sirius Satellite Radio, на якому трансляція пропонується іспанською мовою на всіх платформах. EWTN HD став доступний 8 грудня 2009 року.

EWTN є членом Всесвітньої католицької асоціації з комунікацій.

На даний момент Телебачення Віковічного Слова  EWTN транслюється в мережі «Воля-кабель» лише у Києві.  Мовлення на живо через Інтернет значно розширить кордони оглядання католицького телебачення, бо його зможе дивитись кожен підключений до Інтернету.

Програма передач на EWTN з 2 по 9 квітня 2012

www: ewtn.org.ua 

Pro memoria 

в справі можливостей отримання відпустових благодатей,

пов’язаних з таїнством Євхаристії

            Римсько-католицька Церква на Україні переживає час підготовки до першого Всеукраїнського Євхаристійного Конгресу, котрий відбудеться на переломі травня – червня 2012 року. Очікуючи на це виняткове вшанування Євхаристійної Тайни, постійно усвідомлюємо, що вона є “джерелом і водночас вершиною всього християнського життя”. З огляду на цілковите та більш плідне використання Христового дару любові, в перспективі Євхаристійного Конгресу нагадуємо пастирям та вірним про можливість отримання відпустів, безпосередньо пов’язаних із таїнством Євхаристії.

 Згідно з Enchiridion induligentiarum,, повний відпуст (котрий можна отримати тільки один раз впродовж дня) уділяється вірному:

•  якщо він навідує Пресвяті Дари та адорує їх хоча би півгодини;
• якщо він у Великий Четвер під час процесії з Пресвятим Таїнством після Святої Меси Вечері Господньої побожно відчитає (відспіває) слова Пресвята Господня Тайно (Tantum ergo);
• якщо він побожно візьме участь в урочистій євхаристійній процесії, особливо в урочистість Пресвятого Тіла і Крові Господньої;
• за побожну участь в літургійному обряді закінчення євхаристійного конгресу;
• якщо він приймає Перше Причастя або бере участь в такому святкуванні;
• якщо він у будь-яку п’ятницю Великого Посту після прийняття Причастя помолиться перед розп’яттям молитвою Ось я, о добрий Ісусе;
• за участь у приміційній Святій Месі або в Месі з нагоди річниці свячень пресвітерату чи консекрації єпископа.

 Благодать часткового відпусту вірянин може отримати тоді, коли:

•  навідує Пресвяті Дари;
• прослявляє Господа Ісуса, присутнього в Пресвятих Дарах, словами молитви, затвердженої Церквою (напр. Adoro te devote);
• духовно приймає Святе Причастя;
• молиться словами вдячності після прийняття Причастя, відмовляючи відповідні молитви, напр. Душо Христова або Ось я, о добрий Ісусе.

  Нагадуємо, що отримання повного відпусту можливе лише за виконання чотирьох обов’язкових умов:

1.  сповідь (після однієї сповіді можна отримати більш ніж один відпуст);
2. євхаристійне Причастя (після одноразового його прийняття можна отримати лише один повний відпуст);
3. молитва в наміреннях Папи (одна молитва уможливлює лише один повний відпуст);
4. внутрішній намір повного розриву з гріхом, у тому числі з повсякденним.

 Благодать відпусту дає вірному допомогу у відпокутуванні кар за гріхи та підтримує його на дорозі до спасіння. Отримання відпусту нехай  допоможе  плідно “відкрити головне значення Євхаристії в житті християнина” (Sacramentum Caritatis, 21). Очікуючи Конгресового святкування спасаючого Господа, нехай особисті зустрічі з євхаристійним Христом укріплюють серця вірних та додають  сил  у виконанні щоденних обов’язків.

+ Маркіян Трофим’як

Голова Комітету

Першого Євхаристійного Конгресу

Римсько-Католицької Церкви в Україні 

Колись давно Рим був однією з найперших та найсильніших імперій світу. Проте там не було жодного календаря, а відлік часу вони рахували «ab urbe condita» тобто, з латинської, «від заснування міста» Рима.

Коли Римський Імператор Юлій Кесар (Цезар) завоював Єгипет, постановив здійснити реформу календаря, тому що він не відповідав потребам зростаючої імперії, якою мав він керувати. Календар, котрий прийняв Юлій Кесар у 709 році від заснування Рима відповідав 46 рокові перед нашою ерою. Він опирався на 12 місяцях із 365 днями, і додатковим днем кожних 4 роки. На честь засновника календар був названий Юліанський, на якому опирається по сьогоднішній день східна Церква (Греко-Католицька і Православна). 

Урядовці, котрі займалися датами погано зрозуміли інструкцію Кесаря і помилилися з високосним роком, так що календар невірно показував дні. Так тривало приблизно до 10 року перед нашою ерою. Згодом його удосконалили і цей календар прийняли у цілій римській імперії, а також прийняла його і Церква. У 527 році нашої ери римський монах Діонісій Ексігуус обрахував, що Непорочне Зачаття було 25 березня 754 року від заснування Рима, а після 9 місяців народився Ісус. Отже 754 рік був прийнятий за 1 рік нашої ери яку рахували вже від народження Ісуса Христа.

Середня довжина юліанського календаря складає 365,25 дня (один додатковий день додавався кожних 4 роки). Однак він суттєво відрізняється від «справжньої» довжини сонячного року. Помилка зростала і після 131 року календар випадає з синхронізації із порівнянням дня і ночі на один день. Впродовж років юліанський календар ставав щораз більш незгідний у відношенні до пір року. Власне тому Папа Григорій ХІІІ у день 24 лютого 1582 року оголосив буллою «Inter Gravissimas» реформу нового календаря, який називається Григоріанським. Тобто з календаря усунено 10 днів, іншими словами установлено, що день після четверга 4 жовтня 1582 року (тобто п’ятниця 5 жовтня 1582 року за юліанським календарем) буде знаний як п’ятниця 15 жовтня 1582 року.

Ця реформа мала вагоме значення для вирішення святкування Нового Року. За Григоріанським календарем його почали святкувати у ніч на 1 січня. Календар відразу прийнято в Італії, Іспанії, Португалії, Польщі, Німеччині, Бельгії, Голландії та інших країн світу, що приймали його, аж до XVIII століття і на сьогоднішній день він є загально прийнятий в усьому світі.

Святий Вечір

РІЗДВА ХРИСТОВОГО

Добігає до завершення період Адвенту – час радісного очікування на зустріч з Господом. Уже невдовзі святкуватимемо величне свято Христового Різдва. У вігілію цього свята усією родиною збираємося на Святковій Вечері, яка повинна бути винятково урочистою. Що потрібно зробити, щоб вона не була лише звичайною вечерею?

Приготування святкового столу

Святковий стіл накриваємо білою скатертиною. Підготовлюємо місця для усіх присутніх, а також одне додаткове місце (згідно традиції) для гостя, який може прийти до нашого дому. Варто запросити когось самотнього. Під скатертину можна покласти трішки сіна, на згадку про народження Ісуса Христа в яслах. Посередині столу ставимо одну свічку. Біля свічки кладемо Святе Письмо, відкрите там, де будемо читати Слово Боже, а також  тарілку з облатками (білим прісним хлібом). У кімнаті може бути прикрашена ялинка, під якою може стояти вертеп.

Святкова Вечеря

Згідно з традицією, Вечерю можна розпочати з появою першої зірки на небі, без запаленого світла в помешканні. Співаємо Адвентову пісню. Батько родини запалює свічку, кажучи:

- Світло Христа!

Всі відповідають:

- Богу подяка!

Всі відмовляють молитву: Ангел Господній.

Хтось з учасників читає слова Євангелія від Луки 2, 1-7

Після читання Євангелії батько говорить:

Христос сьогодні пригадує нам свій прихід на землю. Бог став людиною, щоб нас поєднати з Отцем на небі та всіх людей в своїй любові. Перед тим, як візьмемо облатку і поділимося між собою і з тими, кого ми запросили, огорнемо молитвою всіх тих, яких прагнемо сьогодні в цей день пригадати і бути разом з ними.

Вступ до молитви читає мати. Особисті прохання відмовляють усі члени родини, а всі інші відповідають:

“Вислухай нас, Господи”.

Мати говорить:

Боже наш, Отче, в цю урочисту годину вихваляємо Тебе і дякуємо за ніч, в яку Ти послав нам Сина Ісуса Христа, Господа нашого і Спасителя. Просимо, Тебе, Боже, обдаруй нашу родину даром любові, злагоди і миру.

Всі: Вислухай нас, Господи.

Члени родини:

Помолимося за Святішого Отця Бенедикта XVI, який прагне сьогодні в кожній родині сісти за святковий стіл і поділитись облаткою зі всіма. Обдаруй його благодатями, які потрібні йому для керування Церквою.

Всі: Вислухай нас, Господи.

Помолимося за наших єпископів, священиків, монахів і монахинь, які працюють на наших землях заради нашого спасіння. Обдаруй їх благодаттю і благословенням.

Всі: Вислухай нас, Господи.

Обдаруй миром цієї ночі наших рідних, близьких, сусідів.

Всі: Вислухай нас, Господи.

Всіх забутих, самотніх, бідних, голодних та хворих на цьому світі утіш та зміцни Доброю Новиною цієї святої ночі.

Всі: Вислухай нас, Господи.

Наших померлих обдаруй щастям і світлом Твоєї слави.

Всі: Вислухай нас, Господи.

Тепер усі відмовляють молитву “Отче наш”, тримаючи один одного за руки.

Отче наш…

Батько родини говорить:

Господи наш, Боже, Ти дозволив, щоб ця Свята ніч засяяла сяйвом істинної святості Єдинородного Сина Твого. Дозволь, щоб ми сяяли ясним світлом Твого Сина у нашому щоденному житті. Ради Христа, Господа нашого. Амінь.

Батько родини бере тарілку з облатками і говорить:

Найціннішим даром Бога для людей є Ісус Христос. Ми одержуємо Його задарма, і тому хочемо давати Його кожному. Тільки Він - як цей хліб-облатка - є Хлібом, що дає справжнє життя, життя вічне.

Батько подає на тарілці облатки, починаючи від старших. Кожний бере собі облатку (або її частину). На початку батько вітає всіх і ділиться облаткою з мамою й іншими членами родини. Діти діляться між собою, починаючи від старших в родині. Ділення облаткою символізує взаємну любов та примирення.

Під час вечері не можна включати телевізор, а також не може бути алкогольних напоїв.

Під кінець вечері співаємо колядки та роздаємо подарунки.

Після закінчення святкування за святковим столом усі по-можливості ідуть на нічне різдвяне богослужіння – Пастирку.

Молитва перед їжею: Благослови Господи Боже нас і ці дари, котрі з Твоєї доброти ми споживатимемо. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

Молитва після їжі: Дякуємо Тобі, Господи Боже за ці дари, котрі з Твоєї доброти ми споживали. Через Христа, Господа нашого. Амінь.

За матеріалами: www.nicolasparish.org.ua

З 2 по 4 грудня в нашій парафії переживаємо адвентові дні духовної віднови – реколекції. Провади їх о.Андрій Мацьков OMI.

 ПЛАН  РЕКОЛЕКЦІЙ

2 – 4 грудня 2011

П’ятниця – 18:00 – Служба Божа та реколекційна наука

СУБОТА – 18:00 – Служба Божа та реколекційна наука

НЕДІЛЯ  – 10:00 – Служба Божа та реколекційна наука

18:00 – Служба Божа та реколекційна наука

Підчас реколекцій від 17:00 – поклоніння Ісусові в Пресвятих Дарах та можливість сповіді

Сердечно запрошуємо і просимо про молитву! 

Початок нового Літургійного Року. Період Адвенту має подвійний характер: з одного боку, цей період є часом підготовки до урочистості Різдва Божого Сина серед людей, а з іншого, водночас, є періодом, протягом якого, завдяки цій пам’яті, ми очікуємо повторного приходу Христа наприкінці часів. З цих двох причин Період Адвенту стає часом набожного та радісного очікування - очікування на Прихід Господа.

У неділю, 29 травня о 10.00 у костелі Воздвиження Хреста Господнього, єпископ-помічник Харківсько-Запорізький Ян Собіло уділив таїнство Миропомазання дев'ятьом особам. Після Святої Меси спільнота африканських студентів виступила з коротким концертом традиційних пісень для шановного гостя та всіх парафіян.

Сердечно запрошуємо !!!  

«Алілуя»

Літургія Пасхальної Вігілії відбувається у Велику Суботу після заходу сонця.Вся Церква, оголошуючи Перехід Господа із смерті до життя в прославленому тілі, спасенну подію, що стосується всіх людей, – радується, співаючи багаторазово Алілуя і взиваючи кожного віруючого до радісного прославлення Бога. 

- фото -